Олег Канівець: "Опозиційні мажоритарники – повинні бути ядром парламенту"
До першого засідання новообраного парламенту України залишилось кілька тижнів. Про те чим живуть новобрані депутати, як планують працювати, що хочуть зробити для округу з нами поділився Олег Канівець, який впевнено переміг на окрузі № 126, що об’єднує Стрийський та Жидачівський райони Львівської області.
Пане Олеже, в одному зі своїх інтерв’ю Ви говорили про необхідність розширення повноважень парламенту. Що Ви мали на увазі?
Йдеться про конкретні функції. Сьогодні у Верховної Ради забрали повноваження призначати та звільнювати Генерального прокурора, керівника Служби безпеки, Прем’єр-міністра України. Парламент тільки надає згоду, а призначає Президент. Окрім цього, парламент немає повноважень і при призначенні уряду. Кишеньковий Конституційний Суд за вказівкою Януковича повернув Україну до президентсько-парламентської республіки. Я б навіть сказав, що Україна потроху починає ставати суперпрезидентською республікою, на кшталт країн Латинської Америки, де влада чітко «заточена» під вертикаль. У нас, на превеликий жаль, вся повнота влади сконцентрована в руках однієї «сім’ї».
Я вважаю, що такі дії Конституційного Суду повинні отримати належну оцінку громадськості. Цей, з дозволу сказати, орган, повинен бути ліквідований, а окремі його повноваження може успішно виконувати одна із палат Верховного Суду України. Вважаю, що Верховній Раді слід повернути принаймні ті повноваження, які були в неї за президенства Ющенка. Вони є дуже важливими для збалансування різних гілок влади. Також новому складу Ради слід відмінити закон про референдум, який був прийнятий цим складом агонізуючого парламенту на догоду «сім’ї». Не секрет, що мрія Януковича про другий президентський термін через голосування у Верховній Раді не пройде, тому його технологи мають намір використати референдум як маніпулятивний інструмент для узурпації влади «сім’єю».
Який комітет плануєте обрати для роботи? Це вже якось обговорювалося на партійному рівні?
Обговорювалося, звичайно. Однак ще не вирішилося. Маючи досвід економічної та управлінської роботи, я подав заявку, що хотів би працювати в бюджетному комітеті. Вона прийнята до розгляду фракцією. Остання буде визначатися, скільки буде делеговано представників в бюджетний комітет. Разом з тим, я усвідомлюю, що зіткнуся із суттєвою конкуренцією в цьому плані. Час покаже як воно буде.
Тоді Ви мабуть маєте власні міркування про перспективи бюджету 2013. Як вважаєте, його прийматиме новий чи старий склад парламенту?
Думаю, бюджет на 2013-й рік не буде прийнятий старим складом ВРУ. Регіонали обіцяли 20 листопада його подати. Тепер звучить дата 4 грудня, в що я теж мало вірю. Думаю, що бюджет 2013 не вноситься на розгляд парламенту, бо на те є ряд причин.
По-перше, бюджет перейшов зараз у площину торгівлі між Партією регіонів і депутатами-самовисуванцями щоб сформувати власну більшість, в якій не було б місця комуністам. Вони надто дорого обходяться правлячому режиму (сміється…). Зрозуміло, що кожен із мажоритарників не хоче проґавити можливості допомогти своїм територіям за рахунок держбюджету у наступному році. Так і торгуються, набиваючи собі ціну, і затягуючи процес внесення відповідного закону в парламент.
По-друге, попри всі «покращення» Азарова і оптимістичні запевнення Януковича у стабільності української економіки, ця економіка тріщить по швах: виробництво падає, заводи зупиняються, бюджет поточного року не виконується, казначейські рахунки порожні. У моєму 126 окрузі заблоковані виплати бюджетних установ, навіть школи-інтернати не мають змоги купити продукти для дітей.
Які в таких умовах показники закладати в проект бюджету наступного року? Яка ціна на газ? Які показники ВВП? Яким має бути курс гривні по відношенню до долара? Сьогоднішня економічна скрута призвела до того, що бюджет 2013 буде значно більш популістським і соціально небезпечним, аніж цьогорічний. Проте, навіть при вкрай невдалому бюджеті, ця влада вкраде третину з нього. На Межигіря, на Синьогору, на альтанки, на гуму для броньовиків і т. д.
У парламенті VII скликання буде близько двадцяти п’яти нардепів, які представлятимуть Львівщину. Як зараз відбувається координація дій, щоб лобі Львівщини таки відбулося, а не залишилося на рівні розмов?
Я оптиміст – бачу в цьому перспективу. Опозиційні мажоритарники, перш за все від «Батьківщини», та «Свободи» – повинні бути ядром парламенту. Я член команди, частина цього ядра, і сподіваюся, що у нас все вийде. Ми зараз проводимо практично щоденні консультації, зустрічаємося один з одним, погоджуємо, хто в якому комітеті планує працювати… Бажано, щоб ми були представлені в різних комітетах для того щоб якісно лобіювати і захищати широкий спектр інтересів.
Окрім цього в понеділок цього тижня у стінах облради відбулося підписання угоди про співпрацю між новообраними народними депутатами України від Львівщини та органами місцевого самоврядування Львівської області. В цій угоді ми визначили ряд політичних та соціально-економічних зобов’язань, навколо яких плануємо об’єднати свої зусилля у парламенті.
Як ставитеся до ідеї персонального голосування в парламенті, яка сьогодні так активно обговорюється у ЗМІ?
«Закон про безробіття Чечетова» - так жартома називає цю ідею Арсеній Яценюк. Таку ініціативу підтримую абсолютно. Я завжди виступав за персональне голосування кожного депутата, адже цей політичний крок в першу чергу має конвертуватися у відновлення довіри людей до вищого законодавчого органу влади. Це одне із моїх передвиборчих зобов’язань.
Зараз тривають засідання ініціативної групи з підготовки першої сесії новообраної ВРУ. Опозиція на цих засіданнях проявляє чітку лінію – або ПР погоджується на персональне голосування, або ми бойкотуємо роботу підготовчої групи.
Неозброєним оком помітно, що регіонали скриплять зубами, як тільки чують про персональне голосування. У них хитка більшість, де голос кожного багнета на вагу золота. Персональне голосування означатиме, що всі повинні бути під куполом, а не так як досі – депутати (з групи Ахметова особливо) сидять собі вдома, а за них 40 піаністів під супровід Чечетова голосують так як треба. Тому, вважаю, що такий закон просто необхідний в теперішній ситуації.
Ви виросли у віруючій родині й навіть хотіли присвятити себе служінню Богу. Мабуть тому серед принципів, які ви сповідуєте є, цитую з Вашого сайту: «Єдина Українська помісна християнська церква – основа Української держави і духовності». А як Ви плануєте реалізовувати це гасло? Є вже конкретні напрацювання?
Знаєте, сучасне українське суспільство вкрай деморалізоване і зневірене. Тотальна вседозволеність, безмежна свобода вибору з одного боку і відсутність громадського і соціального контролю з іншого роблять нас цинічними і самозакоханими. При цьому думка інших – для нас дріб’язок, не вартий і хвилинки уваги. Ми ж великі і незамінні, нам ніхто не указ! Якщо держава, в уособленні тих, у кого булава, не в змозі бути основою орієнтирів для людської поведінки, то такою основою повинна стати церква.
Будь-яка релігія консервативна по своїй суті. Відтак, будь-яка релігія – це джерело традицій, цінностей, моральності і духовності для наступних поколінь. Поготів, якщо церква єдина, якщо представники різних конфесій мають можливість за одним престолом служити Літургію, якщо ця єдність передається людям.
Мені імпонує позиція Блаженнішого Святослава. Він веде екуменічний діалог з різними конфесіями, що дуже важливо. Я бачу ключ до успіху тільки в цьому екуменічному діалозі між греко-католиками, православними Київського патріархату і Української автокефальної церкви. В цілому, над цим треба працювати, адже процес болючий і тривалий. Але він має бути відвертим. Я свідомий того, що це не так просто. Проте, якби державна машина не «підливала масла» в розкол між церквами, то вони б і домовилися скоріше.
На вашу думку, скільки потрібно часу для об’єднання?
Мені важко сказати за церкву, але я думаю, що на це можуть піти десятки років. Можливо, якщо розпочати цей процес сьогодні, то реальністю воно б стало за два десятиліття.
Зараз «свободівці» з новою силою заговорили про заборону комуністичної ідеології. Чи підтримуєте Ви цю ідею?
Підтримую таку ідею повністю. Вважаю, що це злочинна ідеологія. Вона повинна бути заборонена так само, як і однойменна політична сила, адже – це п’ята колона в Україні. Ближче до президентських виборів, зможемо наочно побачити як «карта комуністів» буде розігруватися в Україні.
Які механізми потрібно задіяти в цьому напрямку, адже комуністи представлені в парламенті доволі чисельно?
Моя позиція, скоріш за все, базуватиметься на юридичній позиції, колись озвученій Сергієм Головатим. Завершення своєї політичної кар’єри він фактично знівелював своїм переходом у Партію регіонів, але ми не про це. Він завжди виглядав таким собі «котом», який «гуляє сам по собі». Він висловлював думку про те, що комуністичну партію не можна банально заборонити рішенням Верховної Ради. Це рішення політичне, ми можемо його прийняти, але мова йде про ідеологічну складову.
Юридично таке рішення буде чистим, якщо буде рішення суду. Тому я вважаю, що треба йти через судову інстанцію: доводити, що комуністична ідеологія є злочинною для України і для її громадян, переконувати, що правонаступниця КПРС – КПУ не працює на інтереси держави України. Я думаю, що перспектива цього судового провадження є досить оптимістичною.
Що плануєте зробити для Вашого округу, маючи депутатський мандат?
Задумів у мене більш ніж достатньо, але зараз говорити про них на загал якось не правильно. Звичайно, хочу допомогти в створенні робочих місць, зокрема через започаткування великого інвестиційного проекту, який призвів би до підвищення ділової активності в окрузі. Думаю, що найбільш перспективним у цьому плані могло би бути сільське господарство. Жидачівщина, і в меншій мірі Стрийщина володіють колосальним активом – це хороші земельні ресурси. Вже сьогодні починаю працювати в цьому напрямку.
З державного бюджету можна допомогти субвенціями на соціально-економічний розвиток. Дуже важливе питання доріг, ремонт яких лежить, насамперед, в законодавчій площині, адже слід перш за все міняти систему розподілу бюджетних коштів на цю справу, реформувати автодори, переглядати відомче підпорядкування доріг тощо. Під час передвиборчої кампанії я побував у кожному селі округу, а це не багато не мало – 179 населених пунктів. Є проблеми які типові для всіх сіл, а є такі, що потребують особливої уваги. Тому визначатиму пріоритети і працювати.
Розмовляв Олег Мороз, інтернет-газета "Вголос"
|
