Громадські організації Стрия та Стрийщини звернулись до дирекції Народного дому міста Стрия з проханням провести публічну зустріч з кандидатами у депутати у 126 окрузі (Стрий, Стрийський район, Моршин, Жидачівський район).
Просимо Вас як кандидата, долучитись до спільної зустрічі, яку ми плануємо провести 17 липня, о 18:00 у великому залі стрийського Народного дому, за адресою: м. Стрий; вул. Народна, 8.
Зустріч проходитиме у форматі «Запитання- Відповідь».Метою зустрічі рівноправне представлення всіх кандидатів.
Просимо надати Вашу відповідь на електронну адресу ndim.stryi@gmail.com до 12 липня.
Дякую.
З повагою
Директор Народного дому міста Стрия
Олександр Ілечко
не втрачає оптимізму, у своїй рідній Кіцмані продовжує воювати з бюрократами і хапугами.
А ще Мирослав є батьком Кароліни Куєк - відомої української співачки Ані Лорак.
http://obozrevatel.com/blogs/50483-kto-i-kak-sdal-kryim.htm
| Головна » FAQ | [ Додати питання ] |
|
Віповіді на питання пишуться ще з 2010 року, тому кожне питання стосується законодавства станом на рік, вказаний у запитанні та на початку відповіді. Втім, всі вони по суті вірні, якщо лише нижче не зазначено інший рік з роз’ясненням змін що сталися. |
|
2010
Відповідь: Не впливає!!! Ви можете проживати в Криму, а балотуватися на голову Добрянської сільської ради, чи проживати в с. Заплатин, а претендувати на депутатство в Донецькій обласній раді. Якщо вдатися до передісторії цього питання, то дійсно, такі обмеження чітко існували до місцевих виборів 2002 включно. Ч. 3 ст. 30 чинного на той момент Закону (тут і надалі під Законом матиметься на увазі Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів") чітко вказувала, що балотуватися мають право лише кандидати, які проживають, або працюють на території відповідного округу. На минулих місцевих виборах 2006 такі чіткі обмеження були зняті, але збереглися неявні обмеження. Ч. 4 ст. 3 Закону від 06.04.2004 р. передбачала, що "громадяни України, які належать до відповідної територіальної громади, які мають право голосу, можуть шляхом самовисування або через республіканські, обласні, районні, районні у містах, міські організації політичних партій ... брати участь у висуванні кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови...". Тобто було формальне обмеження "належать до відповідної територіальної громади”. На всю Україну прогримів скандал зі "співаючим ректором" Поплавським, який, будучи киянином, хотів балотуватися на посаду мера Одеси. Грунтуючись саме на згаданому обмеженні, Одеська міська територіальна виборча комісія відмовила йому в реєстрації. Також мають бути пам'ятні стриянам перипитії з реєстрацією кандидатом в мери нині діючого мера п. Шрамов'ята, якому теж було відмовлено в реєстрації з посиланням на це ж обмеження. Вже тоді правомірність цього обмеження ставилася під сумнів. Згадані кандидати відстояли в судах своє право балотуватися, Поплавський зайняв третє місце на виборах мера Одеси, а Шрамов'ят виграв вибори. Неконституційність подібних обмежень відзначав і Конституційний суд в рішенні якого від 23 жовтня 2003 №17-рп/2003 (http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9722), зокрема, вказано: "Конституційний Суд України вважає, що припис ... Закону ... за яким громадяни, які самовисуваються, можуть бути зареєстровані кандидатами лише за умови, якщо вони проживають або працюють на території виборчого округу, обмежує пасивне виборче право таких громадян порівняно з громадянами, висунутими кандидатами в іншому порядку, для яких цієї умови (проживання чи робота в межах території виборчого округу) не передбачено. Отже, зазначене положення Закону суперечить вимогам статей 24, 38, 71 Конституції України (є неконституційним)". В новій редакції Закону (від 10 липня 2010) всі подібні обмеження вже зняті остаточно. На жаль, в ньому натомість чітко не прописано прямо, що таки мають право балотуватися особи, які не проживають на відповідній території. Проте, стаття 4 «Рівне виборче право», у п.3.1. дає однозначне трактування: «Рівність прав і можливостей участі у виборчому процесі забезпечується забороною привілеїв чи обмежень для кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками». Тобто, місце реєстрації громадянина не має значення при його кандидуванні на виборах. Логіка, врешті, вірна. Остаточне право вирішення цього питання залишено за виборцем. Думають люди, що їм "варяги" не потрібні - хай обирають місцевого. Вважають, що "нема пророка у своїй вітчизні" - їх право. Врешті, існують і специфічні ситуації - хтось лише приїхав, і може бути дуже хорошим мером, але врегулювати ситуацію з пропискою не встиг, хтось лише формально приписаний в іншому місці, хтось тут працює і т.п. Тож хай обирають люди, і їм краще знати, кого обирати. Слід також зазначити, що з виборчими комісіями ситуація кардинально протилежна. Членами виборчих комісій можуть бути лише особи, які можуть голосувати на відповідній території. Тому до заяви про згоду на участь у роботі виборчої комісії їм слід додавати фотокопію паспорта, з якої випливає належне місце реєстрації. |
|
2010
Друге, за популярністю питання, належить до типу наступних: "Чи можу я балотуватися одночасно до міської і обласної ради?", "На мера і в районну раду" і т.п. Відповідь на ці питання міститься всього в двох реченнях статті 35 Закону: " 4. Особа, яка висунута кандидатом у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, може одночасно бути висунута лише кандидатом у депутати до відповідної ради в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови. 5. Особа, яка висунута кандидатом у депутати в одномандатному чи одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, не може одночасно бути висунута у будь-яких інших одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах з будь-яких місцевих виборів." Написано хоч і коротко, але далеко не ясно, і як зараз буде випливати з розжовування наведених положень "нємножечко по дібільному" (М. Добкін). Найцікавішим є питання, чи можна одночасно балотуватися на посаду міського голови м. Одеси, Донецька, Чернівців, селищного голову Дашави та ще й по списку до Харківської обласної ради. Як не дивно, але явних обмежень цьому не видно. Обмеження чітко встановлено лише для балотувань по одномандатних (це округа по виборах до сільських і селищних рад, ч.2 ст.2) та одномандатних мажоритарних (округа по виборах до міських, районних, обласних рад, п.2) ч.3 ст.2). При цьому жодним словом не згадані єдині одномандатні округи, по яких проводять вибори сільських, селищних міських голів (ч.4 ст.2). Звісно, що це питання не можна тлумачити так однозначно, можна "за вуха" притягти тлумачення, що словосполучення "у будь-яких інших одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах з будь-яких місцевих виборів" слід розуміти так, що до цього переліку входять і єдині одномандатні округи (ч.4 ст.2). Однак, саме можливість неоднозначного тлумачення дає впевненість, що така неоднозначність буде використана кмітливими авантюристами і спровокує ще не один виборчий скандал. Дивно, що законодавець так "жорстко" заборонивши одночасне балотування до рад однієї вертикалі (сільська, районна, обласна - хоча б по списках дозволили!), тут допустив такий ляп. Тобто, можна одночасно виграти вибори до Київської обласної ради та на сільського голову с. Задрипанівка Зачепилівського р-ну Чернівецької обл., і тут же автоматично позбутися мандату депутата обласної ради, залишившись лише сільським головою (адже несумність мандата депутата місцевої ради з іншим представницьким мандатом є і несумісністю з посадою голови, оскільки голова - це теж представницький мандат; так само ч.4 ст.12 Закону "Про місцеве самоврядування" вказує: "Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради", а питання як вирішити це протиріччя у разі одночасного обрання розв'язує вже згадана вище ч.5 ст.80).
Виходячи з цього, наведені положення законодавця можна розбити на декілька простіших і зрозуміліших правил: 1. Не можна балотуватися кандидатом в депутати до кількох різних рад. 2. Кандидуючі на голову можуть одночасно балотуватися лише по одному списку (до будь-якої ради і в будь-якому регіоні). 3. Кандидуючі в депутати по одномандатних мажоритарних округах можуть одночасно балотуватися лише по списку до цієї ж ради. 4. Кандидуючі в депутати по списку можуть одночасно: а) балотуватися лише по одномандатному мажоритарному округу до цієї ж ради, або ж б) балотуватися на посаду сільського, селищного, міського голови в будь-якому регіоні. 5. Вигравши одночасно вибори по списку і на голову, ви отримуєте тільки голову.
Приклади відповідей, виходячи з наведених принципів, на найпопулярніші питання. "Я хочу балотуватися на посаду сільського голови. Чи можу я одночасно балотуватися в депутати районної ради?" Так, можете. Але тільки по списку в багатомандатному окрузі. "Мені пропонують балотуватися до обласної ради по списку. А я ще хочу балотуватися до міської ради, бо знаю, що пройду по своєму округу. Можу я одночасно балотуватися і тут і там?". Ні. Балотуватися в депутати до різних рад у принципі неможливо. "Я маю шанс стати сільським головою села Нетудихата, але одночасно хотів би випробувати свої сили в боротьбі за крісло мера Немабасейну. Дає Закон мені право на це?" Важко сказати.... ;) Прецедент Оробець
13.05.2014 р. Київська міська територіальна виборча комісія зняла з балотування Лесю Оробець та Салія І.М. Підстава: обидва самовисунулися на посаду мера і одночасно очолили певні партійні списки, що, нібито, є порушенням ч.6 ст. 35, а це дозволяє скасувати реєстрацію згідно п.5 ч.1 ст.45. Особливого резонансу ця дія мала тому, що не минув ще період Майдану, як проти конкурентів почали подібну негідну практику боротьби. А Оробець, як нардеп, брала активну участь в подіях Майдану. ЦВК (http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=37327&what=0) 15.05.14 скасувала цю постанову, підтвердивши, можливість і такого паралельного балотування.
2015 Згідно ЗУ "Про місцеві вибори" не можна одночасно балотуватися по кількох одномандатних округах (напр. в депутати сільради та на сільського голову). Щодо багатомандатних (списків), то, на відміну від попереднього законодавства, вже дозволили одночасне балотування, але лише по списках різних рівнів (напр. не можна балотуватися у 2 районні чи 2 обласні ради одночасно). Тобто можна одночасно йти до сільської, міської, районної та обласної рад, причому в різних місцях. Але не можна бути одночасно самовисунутим та висунутим якоюсь партією (тобто самовисуванці ніби вважаються окремою партією) чи висуватися від різних партій по різних виборах. |
|
2010 Третє за популярністю питання. Положення Закону можна звести до двох простих правил: 2015 Заборонено одночасне самовисування і висування від партії. На відміну від попередніх виборів, зникло обмеження на висування однією партією члена іншої партії до виборчої комісії. |
|
Ось інтернет - джерела, які додатково обгрунтовують наведені тут позиції: http://oblrada.pl.ua/index.php?newsid=4250 http://cvu.com.ua/ua/view.php?id=329 http://cpaec.org.ua/news/view/289 Пройшовшись по них Ви можете отримати відповіді і на інші питання, які тут, можливо, не висвітлені. Наразі, на питання відповідає правник зі значним досвідом участі у виборчих кампаніях Костянтин Назаренко. Однак, автором відповідей можете стати і Ви! Якщо Ви знаєте відповідь на якесь актуальне питання - долучайтеся!
|
|
Зрозуміло, що може! Детально це вже розжовано у попередніх відповідях. |
|
2010 Діючий голова, безперечно може брати участь в кандидуванні на наступну каденцію. Це питання навіть обговоренню не підлягає. Закон не містить вимог, щодо обов'язку піти у якусь відпустку на час відповідного кандидування. Більше того, наразі Закон прямо передбачає право діючих голів проводити агітацію у робочий час ( п.3) ч.1 ст. 53 - зверніть увагу на слово "крім" під час перечитування відповідної норми). Ніякого припинення повноважень на час кандидування діючого голови Закон не передбачає. Тобто, діючі голови, наразі, абсолютно нічим не обмежені у викристанні власного адмінресурсу. Так рече Закон, прийнятий фракцією Партії Регіонів. Слава їм! Як юрист, прошу всіх, не заважайте ЇМ зміцнювати нашу державність. Ці ДЕБІЛИ самі не усвідомлюють, що вони коять. Завтра (ну, максимум, післязавтра) МАЯТНИК хилитнеться в іншу сторону. ВОНИ будуть гірко кашляти і чухати задниці в усвідомленні власних помилок. Почнуть волати про "демократію". Пізно, бабцю, буде йти до школи. До школи демократії і правової держави. Мусимо знищити їх, користаючись тими правовими нормами, що вони ж і запровадили. Лише після того вдасться нам збудувати правову державу. Додав: олена |
|
Це вічне питання на всіх виборах. Чомусь завжди забувається як його вирішували на попередніх виборах, і заново з'являються ідеї про запозичення номера з основного списку ("бо як може бути кілька корінців від бюлетенів під одним і тим самим номером?"). Дійсно, не може. Про це свідчать всі закони про вибори (до прикладу, ЗУ "Про вибори Президента", ст. 77 ч. 14) "При організації голосування за межами приміщення для голосування член дільничної виборчої комісії на підставі витягу зі списку виборців... При цьому член дільничної виборчої комісії вписує свої прізвище та ініціали і розписується у визначених місцях на виборчому бюлетені та контрольному талоні, а також проставляє на контрольному талоні виборчого бюлетеня номер виборця у списку виборців". Зауважили? № "зі списку", а не "з витягу зі списку". Тож де члени комісії будуть брати "№ зі списку", якщо у них в наявності буде лише порядковий № з витягу? Тому у витягу проставляється не "Номер за порядком", а номер зі списку виборців. Вказаній правильній думці протиставляють наступну аргументацію: "Треба нумерувати підряд від 1, бо так ми довідаємося кількість виборців, включених до витягу". Треба розуміти так, що № останнього виборця у списку вкаже нам кількість. Але, по перше, № останнього виборця у списку не може вказувати кількість. Так у загальному списку виборців воно спочатку ніби так. Але після включення до списку на підставі рішень суду, та виключень зі списку це вже зовсім не так. Тож рахувати кількість виборців у витязі слід не по останньому номеру, а по рядках вголос і фіксувати цю цифру десь окремо, а потім закріплювати протоколом.
Але, звертаємо увагу на назву "Витяг зі списку виборців". Це ВИТЯГ, а не окремий список, "витяг", за своєю правовою сутністю є майже ідентичним поняттю "копія". Це є не повна копія, а лише частина копії (часткове копіювання деяких рядків з основного списку) - тому і "витяг". Заголовки граф є теж копіями заголовків основного списку, тому саме так і звучать. Тож ні про яку окрему нумерацію в копії не може йтися. У крайньому випадку можна погодитися про ведення подвійної нумерації через дріб (щоб також мати швидке уявлення про кількість осіб включених до витягу), проте у будь-якому випадку у витягу має бути присутнім і № з основного (уточненого) списку виборців. |
|
2014 Як діяти керівництву ДВК при підрахунку голосів і здачі документів в ОВК, як краще підготуватися до цієї процедури, про це замітка за посиланням нижче. http://nazarenko.ucoz.ua/publ/rekomendaciji_dvk_pislja_viboriv_25_05_14/1-1-0-19 |
|
2015 Може. Судимість погашена у встановленому законом порядку. Особа вважається несудимою. Додав: володимир |
|
2015 Інколи в протоколи підрахунку голосів вносять графу «кількість виборчих бюлетенів для голосування, що виявилися у кожній виборчій скриньці (із зазначенням номера скриньки):». Як правило, у формі контрольного листа, що опускається в кожну скриньку, теж передбачено зазначення номеру скриньки (а також в актах про відсутність контрольного листа, пошкодження пломб, пошкодження/знищення скриньки тощо). Практично в кожен Закон про вибори вноситься наступне положення: «Кожній виборчій скриньці присвоюється власний номер, який проставляється на цій скриньці». Тож правила нумерації виборчих скриньок мають важливе значення. Щодо способів нумерації, то їх існує кілька. Ми їх поділимо на 3 типи: усталено-практичний, нормативно правильний, оригінальні. Усталено - практичний Нормативно правильний Оригінальний |