П`ятниця, 22.09.2017, 01:14
Головна Реєстрація
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
Пошук
Друзі сайту
СтрийПорт - каталог сайтів Стрийщини
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Останні коментарі
Продам під спил горіх, яблуню та ін. дерева
http://nazarenko.ucoz.ua/blog/prodam_gorikh/2017-06-01-16

Бодун пройшов? Чи все ще "йдже"? Ну тоді ще трохи поплач над долею сайту...

Знову смердить димом зі смітника! Садовий винуватий?

1970 року на брамі Чернівецького університету (до "100-річчя з дня народження Леніна" 10.04.1870) група студентів вивісила національний прапор. На диво, наслідки для "винуватців" виявилися доволі "м’якими", Їх "лише" виключили з університету та змусили "добровільно" податися на будови тодішньої неозорої "Батьківщини" - СРСР. Одним з цих студентів був Мирослав Куєк, нині заслужений журналіст України, кореспондент Кіцманівської районної газети "Вільне життя". Не все у нього гладко складалося в житті, людини з обмеженими фізичними можливостями. Рано він втратив одне око, нині втрачає повністю зір і на друге. Однак
не втрачає оптимізму,  у своїй рідній Кіцмані продовжує воювати з бюрократами і хапугами.
А ще Мирослав є батьком Кароліни Куєк - відомої української співачки Ані Лорак.

А вчора по 1+1 і решті каналів почали заливатися про пожежу на нашому смітнику - бо це ж в контексті Грибовицької трагедії! Хоча ніхто ту "пожежу" особливо не відчув (а по факту, це ж про позавчора повідомляли). У нас такі "пожежі" мало не щодень, але ЗМІ лише зараз на них увагу звернули). А вчора таки вночі зі смітника димом в мікрорайоні смерділо... Хоча не раз буває набагато страшніше...

http://petrimazepa.com/ua/burn-him-with-fire.html


Як видно з результатів виборів, більше третини округів (тринадцять, а саме №№ 1, 3, 4, 5, 8, 10, 15, 16, 21, 24, 27, 28, 29) не будуть представлені депутатами в міській раді. Натомість, 4 округи (№№ 18, 20, 30, 31) будуть представлені аж двома депутатами.


Не погоджуся з Вами шановна п.Софія, краще виставити реальний список достойних людей ніж збіговисько різнопланових аферистів. Закон передбачає пропорційну систему (голосування за партію). Мажоритарна складова відсутня. Відтак немає необхідності на кожному окрузі мати кандидата

Головна » FAQ [ Додати питання ]

Віповіді на питання пишуться ще з 2010 року, тому кожне питання стосується законодавства станом на рік, вказаний у запитанні та на початку відповіді. Втім, всі вони по суті вірні, якщо лише нижче не зазначено інший рік з роз’ясненням змін що сталися.


2010
Відповідь: Не впливає!!! Ви можете проживати в Криму, а балотуватися на голову Добрянської сільської ради, чи проживати в с. Заплатин, а претендувати на депутатство в Донецькій обласній раді. Якщо вдатися до передісторії цього питання, то дійсно, такі обмеження чітко існували до місцевих виборів 2002 включно. Ч. 3 ст. 30 чинного на той момент Закону (тут і надалі під Законом матиметься на увазі Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів") чітко вказувала, що балотуватися мають право лише кандидати, які проживають, або працюють на території відповідного округу. На минулих місцевих виборах 2006 такі чіткі обмеження були зняті, але збереглися неявні обмеження. Ч. 4 ст. 3 Закону від 06.04.2004 р. передбачала, що "громадяни України, які належать до відповідної територіальної громади, які мають право голосу, можуть шляхом самовисування або через республіканські, обласні, районні, районні у містах, міські організації політичних партій ... брати участь у висуванні кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови...". Тобто було формальне обмеження "належать до відповідної територіальної громади”. На всю Україну прогримів скандал зі "співаючим ректором" Поплавським, який, будучи киянином, хотів балотуватися на посаду мера Одеси. Грунтуючись саме на згаданому обмеженні, Одеська міська територіальна виборча комісія відмовила йому в реєстрації. Також мають бути пам'ятні стриянам перипитії з реєстрацією кандидатом в мери нині діючого мера п. Шрамов'ята, якому теж було відмовлено в реєстрації з посиланням на це ж обмеження. Вже тоді правомірність цього обмеження ставилася під сумнів. Згадані кандидати відстояли в судах своє право балотуватися, Поплавський зайняв третє місце на виборах мера Одеси, а Шрамов'ят виграв вибори. Неконституційність подібних обмежень відзначав і Конституційний суд в рішенні якого від 23 жовтня 2003 №17-рп/2003 (http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9722), зокрема, вказано: "Конституційний Суд України вважає, що припис ... Закону ... за яким громадяни, які самовисуваються, можуть бути зареєстровані кандидатами лише за умови, якщо вони проживають або працюють на території виборчого округу, обмежує пасивне виборче право таких громадян порівняно з громадянами, висунутими кандидатами в іншому порядку, для яких цієї умови (проживання чи робота в межах території виборчого округу) не передбачено. Отже, зазначене положення Закону суперечить вимогам статей 24, 38, 71 Конституції України (є неконституційним)". В новій редакції Закону (від 10 липня 2010) всі подібні обмеження вже зняті остаточно. На жаль, в ньому натомість чітко не прописано прямо, що таки мають право балотуватися особи, які не проживають на відповідній території. Проте, стаття 4 «Рівне виборче право», у п.3.1. дає однозначне трактування: «Рівність прав і можливостей участі у виборчому процесі забезпечується забороною привілеїв чи обмежень для кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками». Тобто, місце реєстрації громадянина не має значення при його кандидуванні на виборах. Логіка, врешті, вірна. Остаточне право вирішення цього питання залишено за виборцем. Думають люди, що їм "варяги" не потрібні - хай обирають місцевого. Вважають, що "нема пророка у своїй вітчизні" - їх право. Врешті, існують і специфічні ситуації - хтось лише приїхав, і може бути дуже хорошим мером, але врегулювати ситуацію з пропискою не встиг, хтось лише формально приписаний в іншому місці, хтось тут працює і т.п. Тож хай обирають люди, і їм краще знати, кого обирати.
Слід також зазначити, що з виборчими комісіями ситуація кардинально протилежна. Членами виборчих комісій можуть бути лише особи, які можуть голосувати на відповідній території. Тому до заяви про згоду на участь у роботі виборчої комісії їм слід додавати фотокопію паспорта, з якої випливає належне місце реєстрації.
 

2010

Друге, за популярністю питання, належить до типу наступних: "Чи можу я балотуватися одночасно до міської і обласної ради?", "На мера і в районну раду" і т.п. Відповідь на ці питання міститься всього в двох реченнях статті 35 Закону: " 4. Особа, яка висунута кандидатом у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, може одночасно бути висунута лише кандидатом у депутати до відповідної ради в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови. 5. Особа, яка висунута кандидатом у депутати в одномандатному чи одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, не може одночасно бути висунута у будь-яких інших одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах з будь-яких місцевих виборів." Написано хоч і коротко, але далеко не ясно, і як зараз буде випливати з розжовування наведених положень "нємножечко по дібільному" (М. Добкін). Найцікавішим є питання, чи можна одночасно балотуватися на посаду міського голови м. Одеси, Донецька, Чернівців, селищного голову Дашави та ще й по списку до Харківської обласної ради. Як не дивно, але явних обмежень цьому не видно. Обмеження чітко встановлено лише для балотувань по одномандатних (це округа по виборах до сільських і селищних рад, ч.2 ст.2) та одномандатних мажоритарних (округа по виборах до міських, районних, обласних рад, п.2) ч.3 ст.2). При цьому жодним словом не згадані єдині одномандатні округи, по яких проводять вибори сільських, селищних міських голів (ч.4 ст.2). Звісно, що це питання не можна тлумачити так однозначно, можна "за вуха" притягти тлумачення, що словосполучення "у будь-яких інших одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах з будь-яких місцевих виборів" слід розуміти так, що до цього переліку входять і єдині одномандатні округи (ч.4 ст.2). Однак, саме можливість неоднозначного тлумачення дає впевненість, що така неоднозначність буде використана кмітливими авантюристами і спровокує ще не один виборчий скандал. Дивно, що законодавець так "жорстко" заборонивши одночасне балотування до рад однієї вертикалі (сільська, районна, обласна - хоча б по списках дозволили!), тут допустив такий ляп.
Якщо взяти "дух" закону, а не букву, то одночасно балотуватися на різних "мерів" очевидно, що не можна. Адже мета чітко встановлених наразі законодавцем обмежень має своє пояснення. Щоб зрозуміти мотивацію цих норм Закону, читаємо ч.5 статті 80 «Реєстрація обраних депутатів, сільських, селищних, міських голів», де сказано наступне: «У разі обрання одного з кандидатів, включеного до виборчого списку від місцевої організації партії, депутатом у багатомандатному виборчому окрузі та депутатом у одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або сільським, селищним, міським головою такий кандидат вважається обраним відповідно депутатом у одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або сільським, селищним, міським головою». Депутатом різних рад забороняє бути Закон "Про статус депутатів місцевих рад", п.5) ч.1 ст.5 якого передбачено автоматичне (навіть без прийняття рішення відповідною радою) позбавлення повноважень депутата, якого обрано до іншої місцевої ради. Ч. 3 ст.7 цього ж Закону чітко вказує: "Депутат місцевої ради не може мати іншого представницького мандата". Тобто, законодавець передбачив, що одночасне обрання в різні ради, або одночасно і депутатом, і керівником громади одразу провокує нові вибори. Щоб уникнути цього тільки для тих, хто іде в раду по партійному списку дозволено одночасно балотуватися по єдиному одномандатному або одномандатному мажоритарному округу. Адже у разі обрання такий кандидат автоматично поступається своїм місцем у раді наступному кандидату.

Тобто, можна одночасно виграти вибори до Київської обласної ради та на сільського голову с. Задрипанівка Зачепилівського р-ну Чернівецької обл., і тут же автоматично позбутися мандату депутата обласної ради, залишившись лише сільським головою (адже несумність мандата депутата місцевої ради з іншим представницьким мандатом є і несумісністю з посадою голови, оскільки голова - це теж представницький мандат; так само ч.4 ст.12 Закону "Про місцеве самоврядування" вказує: "Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради", а питання як вирішити це протиріччя у разі одночасного обрання розв'язує вже згадана вище ч.5 ст.80).

Виходячи з цього, наведені положення законодавця можна розбити на декілька простіших і зрозуміліших правил:
1. Не можна балотуватися кандидатом в депутати до кількох різних рад.
2. Кандидуючі на голову можуть одночасно балотуватися лише по одному списку (до будь-якої ради і в будь-якому регіоні).
3. Кандидуючі в депутати по одномандатних мажоритарних округах можуть одночасно балотуватися лише по списку до цієї ж ради.
4. Кандидуючі в депутати по списку можуть одночасно:
а) балотуватися лише по одномандатному мажоритарному округу до цієї ж ради, або ж
б) балотуватися на посаду сільського, селищного, міського голови в будь-якому регіоні.
5. Вигравши одночасно вибори по списку і на голову, ви отримуєте тільки голову.

Приклади відповідей, виходячи з наведених принципів, на найпопулярніші питання.
"Я хочу балотуватися на посаду сільського голови. Чи можу я одночасно балотуватися в депутати районної ради?"
Так, можете. Але тільки по списку в багатомандатному окрузі.
"Мені пропонують балотуватися до обласної ради по списку. А я ще хочу балотуватися до міської ради, бо знаю, що пройду по своєму округу. Можу я одночасно балотуватися і тут і там?".
Ні. Балотуватися в депутати до різних рад у принципі неможливо.
"Я маю шанс стати сільським головою села Нетудихата, але одночасно хотів би випробувати свої сили в боротьбі за крісло мера Немабасейну. Дає Закон мені право на це?"
Важко сказати.... ;)
 
 
Прецедент Оробець
13.05.2014 р. Київська міська територіальна виборча комісія зняла з балотування Лесю Оробець та Салія І.М. Підстава: обидва самовисунулися на посаду мера і одночасно очолили певні партійні списки, що, нібито, є порушенням ч.6 ст. 35, а це дозволяє скасувати реєстрацію згідно п.5 ч.1 ст.45. Особливого резонансу ця дія мала тому, що не минув ще період Майдану, як проти конкурентів почали подібну негідну практику боротьби. А Оробець, як нардеп, брала активну участь в подіях Майдану.  ЦВК (http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=37327&what=0) 15.05.14 скасувала цю постанову, підтвердивши, можливість і такого паралельного балотування.

2015

Згідно ЗУ "Про місцеві вибори" не можна одночасно балотуватися по кількох  одномандатних округах (напр. в депутати сільради та на сільського голову). Щодо багатомандатних (списків), то, на відміну від попереднього законодавства, вже дозволили одночасне балотування, але лише по списках різних рівнів (напр. не можна балотуватися у 2 районні чи 2 обласні ради одночасно). Тобто можна одночасно йти до сільської, міської, районної та обласної рад, причому в різних місцях. Але не можна бути одночасно самовисунутим та висунутим якоюсь партією (тобто самовисуванці ніби вважаються окремою партією) чи висуватися від різних партій по різних виборах.


 

2010

Третє за популярністю питання. Положення Закону можна звести до двох простих правил:
1. Партії можуть висувати (кандидатами в депутати, мери, виборчі комісії) лише членів своєї партії, або безпартійних. Членів інших партій - зась.
2. Висуватися можна лише від однієї партії (безпартійних, зрозуміло, стосується).

2015

Заборонено одночасне самовисування і висування від партії.

На відміну від попередніх виборів, зникло обмеження на висування однією партією члена іншої партії до виборчої комісії.
 


Ось інтернет - джерела, які додатково обгрунтовують наведені тут позиції:

http://oblrada.pl.ua/index.php?newsid=4250

http://cvu.com.ua/ua/view.php?id=329

http://cpaec.org.ua/news/view/289

Пройшовшись по них Ви можете отримати відповіді і на інші питання, які тут, можливо, не висвітлені.

Наразі, на питання відповідає правник зі значним досвідом участі у виборчих кампаніях Костянтин Назаренко. Однак, автором відповідей можете стати і Ви! Якщо Ви знаєте відповідь на якесь актуальне питання - долучайтеся!

 

 


Зрозуміло, що може! Детально це вже розжовано у попередніх відповідях.


2010

Діючий голова, безперечно може брати участь в кандидуванні на наступну каденцію. Це питання навіть обговоренню не підлягає. Закон не містить вимог, щодо обов'язку піти у якусь відпустку на час відповідного кандидування. Більше того, наразі Закон прямо передбачає право діючих голів проводити агітацію у робочий час ( п.3) ч.1 ст. 53 - зверніть увагу на слово "крім" під час перечитування відповідної норми). Ніякого припинення повноважень на час кандидування діючого голови Закон не передбачає. Тобто, діючі голови, наразі, абсолютно нічим не обмежені у викристанні власного адмінресурсу. Так рече Закон, прийнятий фракцією Партії Регіонів. Слава їм!

Як юрист, прошу всіх, не заважайте ЇМ зміцнювати нашу державність. Ці ДЕБІЛИ самі не усвідомлюють, що вони коять. Завтра (ну, максимум, післязавтра) МАЯТНИК хилитнеться в іншу сторону. ВОНИ будуть гірко кашляти і чухати задниці в усвідомленні власних помилок. Почнуть волати про "демократію". Пізно, бабцю, буде йти до школи. До школи демократії і правової держави. Мусимо знищити їх, користаючись тими правовими нормами, що вони ж і запровадили. Лише після того вдасться нам збудувати правову державу.

Додав: олена

Це вічне питання на всіх виборах. Чомусь завжди забувається як його вирішували на попередніх виборах, і заново з'являються ідеї про запозичення номера з основного списку ("бо як може бути кілька корінців від бюлетенів під одним і тим самим номером?").

Дійсно, не може. Про це свідчать всі закони про вибори (до прикладу, ЗУ "Про вибори Президента", ст. 77 ч. 14) "При організації голосування за межами приміщення для голосування член дільничної виборчої комісії на підставі витягу зі списку виборців... При цьому член дільничної виборчої комісії вписує свої прізвище та ініціали і розписується у визначених місцях на виборчому бюлетені та контрольному талоні, а також проставляє на контрольному талоні виборчого бюлетеня номер виборця у списку виборців". Зауважили? № "зі списку", а не "з витягу зі списку". Тож де члени комісії будуть брати "№ зі списку", якщо у них в наявності буде лише порядковий № з витягу?

Тому у витягу проставляється не "Номер за порядком", а номер зі списку виборців.

Вказаній правильній думці протиставляють наступну аргументацію: "Треба нумерувати підряд від 1, бо так ми довідаємося кількість виборців, включених до витягу". Треба розуміти так, що № останнього виборця у списку вкаже нам кількість. Але, по перше, № останнього виборця у списку не може вказувати кількість. Так у загальному списку виборців воно спочатку ніби так. Але після включення до списку на підставі рішень суду, та виключень зі списку це вже зовсім не так. Тож рахувати кількість виборців у витязі слід не по останньому номеру, а по рядках вголос і фіксувати цю цифру десь окремо, а потім закріплювати протоколом.
По друге, якщо у витягу почати нумерацію з №1 і далі підряд, у нас з'являться корінці до бюлетенів з однаковими номерами від різних виборців. Тоді не можна буде ідентифікувати ні виборця, який підписав бюлетень, ні члена ДВК, який його видав (це умовно, насправді шляхом нехитрих процедур це, звісно, зробити можна, але ж сама ідея запровадження корінців з № зі списку виборців протирічить такій практиці). Коли можуть постати такі питання? Коли член ДВК забуде відділити контрольний талон, або прийде якийсь виборець і пред'явить претензії, що хтось проголосував замість нього...


Ще один аргумент на користь порядкової нумерації у витягу, це заголовок відповідної графи витягу: "Порядковий номер" ("№ з/п" тощо). Тому більшість і інтерпретує цей заголовок, як вказівку нумерувати від 1 і підряд.

Але, звертаємо увагу на назву "Витяг зі списку виборців". Це ВИТЯГ, а не окремий список, "витяг", за своєю правовою сутністю є майже ідентичним поняттю "копія". Це є не повна копія, а лише частина копії (часткове копіювання деяких рядків з основного списку) - тому і "витяг".

Заголовки граф є теж копіями заголовків основного списку, тому саме так і звучать. Тож ні про яку окрему нумерацію в копії не може йтися. У крайньому випадку можна погодитися про ведення подвійної нумерації через дріб (щоб також мати швидке уявлення про кількість осіб включених до витягу), проте у будь-якому випадку у витягу має бути присутнім і № з основного (уточненого) списку виборців.

 


2014

Як діяти керівництву ДВК при підрахунку голосів і здачі документів в ОВК, як краще підготуватися до цієї процедури, про це замітка за посиланням нижче.

http://nazarenko.ucoz.ua/publ/rekomendaciji_dvk_pislja_viboriv_25_05_14/1-1-0-19

 


2015

Може. Судимість погашена у встановленому законом порядку. Особа вважається несудимою.

Додав: володимир

2015

Інколи в протоколи підрахунку голосів вносять графу «кількість виборчих бюлетенів для голосування, що виявилися у кожній виборчій скриньці (із зазначенням номера скриньки):». Як правило, у формі контрольного листа, що опускається в кожну скриньку, теж передбачено зазначення номеру скриньки (а також в актах про відсутність контрольного листа, пошкодження пломб, пошкодження/знищення скриньки тощо). Практично в кожен Закон про вибори вноситься наступне положення: «Кожній виборчій скриньці присвоюється власний номер, який проставляється на цій скриньці». Тож правила нумерації виборчих скриньок мають важливе значення. Щодо способів нумерації, то їх існує кілька. Ми їх поділимо на 3 типи: усталено-практичний, нормативно правильний, оригінальні.

Усталено - практичний
Метод, що фактично повсюдно застосовується. Скриньки нумеруються від 1 і далі по порядку, починаючи з стаціонарних і закінчуючи переносними. Зрозуміло, що це самий простий і зручний метод. У порівняні з наступними методами, і на відміну від них, можна сказати: «А перевірте но скриньку №3». Якщо проводиться кілька виборів одночасно, можна спробувати організувати голосування таким чином, щоб різні види бюлетенів вкидалися у різні ж скриньки. І проста нумерація у цьому випадку теж буде помічною. Можна навести і інші аргументи на користь цього методу, але це видається вже зайвим. На жаль, жодного нормативного обгрунтування на користь цього методу не існує. Хоча, у принципі, можна посилатися на навчальні фільми. Наприклад, фільм про організацію місцевих виборів 2015, де наголошується саме на такому методі. Внаслідок усталеності та простоти слід рекомендувати до застосування саме цей метод. Хоча і наступний теж слід вважати правильним.

Нормативно правильний
На кожній скриньці одразу є ідентифікуючий код, який і слід вважати відповідним номером.
Як вказється практично в кожному Законі про вибори: «Порядок виготовлення, обліку, використання та зберігання виборчих скриньок визначається Центральною виборчою комісією». Цей порядок визначено постановою ЦВК № 58 від 28.10.2008. І це єдиний нормативний документ, в якому щось згадано про присвоєння виборчим скринькам номерів. П. 2.6 «Порядку»:
«З метою забезпечення обліку виборчих скриньок під час їх зберігання, … кожній скриньці присвоюється номер, який зазначається на одній з її бокових стінок. Номер виборчої скриньки складається з чотирьох частин: вид скриньки / номер регіону / номер району (міста обласного значення, району в місті – для міст Києва та Севастополя) / порядковий номер скриньки.
Вид скриньки зазначається великими літерами „С” – для стаціонарних та „П” – для переносних виборчих скриньок.
Номер регіону визначається у порядку черговості відповідно до частини другої статті 133 Конституції України, а саме: Автономна Республіка Крим – 1; Вінницька область – 2; Волинська область – 3; Дніпропетровська область – 4; Донецька область – 5; Житомирська область – 6; Закарпатська область – 7; Запорізька область – 8; Івано-Франківська область – 9; Київська область – 10; Кіровоградська область – 11; Луганська область – 12; Львівська область – 13; Миколаївська область – 14; Одеська область – 15; Полтавська область – 16; Рівненська область – 17; Сумська область – 18; Тернопільська область – 19; Харківська область – 20; Херсонська область – 21; Хмельницька область – 22; Черкаська область – 23; Чернівецька область – 24; Чернігівська область – 25; місто Київ – 26; місто Севастополь – 27.
Номер району (міста обласного значення, району в місті для міст Києва та Севастополя) визначається відповідно до переліку інших районів (міст) регіону в алфавітному порядку

Таким чином, кожна виборча скринька в Україні має своє унікальне «ім’я» - цей №. А отже цей номер і слідд вважати належним та вказувати у всіх документах.
Якщо скриньку випадково (чи умисно) пошкодять (знищать), цілком логічно, що в акті буде вказано саме ідентифікуючий номер скриньки, а не абстрактно-тимчасовий. 

Оригінальний
Під час пошуку нормативного обгрунтування порядку нумерації скриньок, я надибав 2 офіційні сайти окружних виборчих комісій № 69 (вибори 28.10.12) та № 70 (вибори 25.05.14). Пропонований ними спосіб не передбачений жодним нормативом, але оскільки це офіцйна думка кількох ОВК (яка, очевидно, спирається на думку якогось з членів ЦВК), слід навести і її:
Нумерація виборчих скриньок на виборчих дільницях відбувається наступним чином:
ХХХХХХ / Y
де ХХХХХХ - номер виборчої дільниці, а Y - номер скриньки по порядку
Наприклад: для ВД 210003 (середня виборча дільниця) нумерація скриньок буде наступною:
Перша велика скринька:          210003 / 1
Друга велика скринька:           210003 / 2
Третя велика скринька:           210003 / 3
Четверта велика скринька:      210003 / 4
Перша мала скринька:             210003 / 5
Друга мала скринька:              210003 / 6