Понеділок, 26.06.2017, 04:01
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
Пошук
Друзі сайту
СтрийПорт - каталог сайтів Стрийщини
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Останні коментарі
Продам під спил горіх, яблуню та ін. дерева
http://nazarenko.ucoz.ua/blog/prodam_gorikh/2017-06-01-16

Бодун пройшов? Чи все ще "йдже"? Ну тоді ще трохи поплач над долею сайту...

Знову смердить димом зі смітника! Садовий винуватий?

1970 року на брамі Чернівецького університету (до "100-річчя з дня народження Леніна" 10.04.1870) група студентів вивісила національний прапор. На диво, наслідки для "винуватців" виявилися доволі "м’якими", Їх "лише" виключили з університету та змусили "добровільно" податися на будови тодішньої неозорої "Батьківщини" - СРСР. Одним з цих студентів був Мирослав Куєк, нині заслужений журналіст України, кореспондент Кіцманівської районної газети "Вільне життя". Не все у нього гладко складалося в житті, людини з обмеженими фізичними можливостями. Рано він втратив одне око, нині втрачає повністю зір і на друге. Однак
не втрачає оптимізму,  у своїй рідній Кіцмані продовжує воювати з бюрократами і хапугами.
А ще Мирослав є батьком Кароліни Куєк - відомої української співачки Ані Лорак.

А вчора по 1+1 і решті каналів почали заливатися про пожежу на нашому смітнику - бо це ж в контексті Грибовицької трагедії! Хоча ніхто ту "пожежу" особливо не відчув (а по факту, це ж про позавчора повідомляли). У нас такі "пожежі" мало не щодень, але ЗМІ лише зараз на них увагу звернули). А вчора таки вночі зі смітника димом в мікрорайоні смерділо... Хоча не раз буває набагато страшніше...

http://petrimazepa.com/ua/burn-him-with-fire.html


Як видно з результатів виборів, більше третини округів (тринадцять, а саме №№ 1, 3, 4, 5, 8, 10, 15, 16, 21, 24, 27, 28, 29) не будуть представлені депутатами в міській раді. Натомість, 4 округи (№№ 18, 20, 30, 31) будуть представлені аж двома депутатами.


Не погоджуся з Вами шановна п.Софія, краще виставити реальний список достойних людей ніж збіговисько різнопланових аферистів. Закон передбачає пропорційну систему (голосування за партію). Мажоритарна складова відсутня. Відтак немає необхідності на кожному окрузі мати кандидата

Головна » 2014 » Жовтень » 2 » Двоє мільйонерів, майстер політичної клоунади та герой Майдану
16:10
Двоє мільйонерів, майстер політичної клоунади та герой Майдану

Публікація з "Львівського порталу"

Мажоритарка-2014. 126-й округ. Двоє мільйонерів, майстер політичної клоунади та герой Майдану

 

Одномандатний виборчий округ № 126
 місто Стрий, місто Моршин, Жидачівський, Стрийський райони

Діючий депутат – Олег Канівець (Громадянська позиція)

Вибори в округах на території районів області мають свою специфіку. Як правило, за мандат  тут борються представники місцевої еліти та політики обласного чи навіть столичного масштабу, але з місцевим корінням. Зазвичай вони є відомими і популярними на території свого району, але малознаними у сусідньому, що теж входить у межі виборчого округу. Тож основна боротьба ведеться не так за «свого» виборця, як за голоси мешканців іншого району.

Показовими були вибори 2012 року, коли «стрийський» Олег Канівець переміг «жидачівського» Андрія Кота насамперед за рахунок кращого результату у «чужому» районі.

Додамо, що в цьому окрузі «стрийський» кандидат загалом має кращі шанси на перемогу, позаяк дві третини виборців проживають на території Стрия та Стрийського району. Попри це, шанси того ж Кота на цих виборах оцінюються доволі високо – кажуть, що він заручився підтримкою багатьох впливових у Стрию людей.

Проте навряд чи з тріумфом суперника так легко погодяться довгорічний головав Стрийського району Роман Козак, екс-очільник Львівської області Микола Кміть чи невтомний та епатажний революціонер Ростислав Новоженець. Не виключено, що карти визнаним фаворитам можуть сплутати і представники нової політичної формації - кандидат «Правого сектору» Андрій Гергерт чи висуванець «Народного фронту», сотник Майдану Олександр Ярощук.

Андрій Кіт – 42 роки, депутат Львівської облради. Висунутий Блоком Петра Порошенка

На парламентських виборах 2012 р. Кіт був кандидатом у народні депутати України від партії «УДАР» і зайняв друге місце, отримавши 25.04% голосів виборців.

Проте починалась політична кар’’єра Андрія Кота в іншій партії - «Сильній Україні» Сергія Тігіпка. Кіт приєднався до тігіпківців у 2010 році, і тоді ж став депутатом облради від цієї партії, перемігши на Жидачівщині. Як уповноважений представник фракції «Сильної України» увійшов до складу президії Львівської обласної ради. Кар’єра Андрія Кота у «Сильній Україні» виглядала безхмарною і перспективною, але тут Тігіпко вирішує приєднатися до Партії регіонів і для молодого політика настає момент вибору. Зрештою, вибір був мінімальним: перехід до лав «регіоналів» для політика, що опирається на районно-сільський електорат Львівщини, був би політичним самогубством. І після недовгих роздумів Кіт, разом з багатьма іншими екс-«сильноукраїнцями» стає «ударівцем».

До походу в політику Андрій довгі роки займався бізнесом. Перше підприємство - ТОВ «Фама Бона», очолив у 21-річному віці. Не заперечуючи бізнесових талантів молодого менеджера, все ж відзначимо, що його батько у той час працював заступником директора «Львівтеплокомуненерго». За кілька років, до речі, Андрій опиниться на посаді фінансового директор ВАТ «Галгазотерм», головою правління якого на той час був саме його батько.

Пізніше доля зведе Кота-молодшого з підприємцем Іваном Залізним, який стане його бізнес-партнером, а згодом і політичним соратником у «Сильній Україні». Нині покійний Залізний – особистість у Львові відома. Цей підприємець, нагадаємо, фігурував у справі небезвідомого судді-«колядника» Зварича, якого затримали під час отримання хабаря саме від Залізного.

Кіт рік працював директором найпотужнішого підприємства Залізного – ПП «Оліяр» (виробництво олії під торговими марками «Майола» та «Соняшна»), а пізніше створив з ним спільний бізнес – корпорацію сільськогосподарських підприємств «Вінал-Агро».

Нині  співзасновник «Вінал-Агро» Адрій Кіт є великим землевласником, що орендує на Львівщині майже 6 тис. га чорнозему. Значна частина цих площ належить ДПДГ «Оброшине» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, директором якого у 2006-2012 роках був… той же Андрій Кіт.

А «Вінал-Агро», до речі, перереєстрована на власника з кіпрської «офшори»..

За результатами моніторингу руху ЧЕСНО, проведеного у 2012 році, Коту закидають причетність до порушень прав і свобод людини. ЧЕСНО публікувала інформацію про те, що підконтрольна політику корпорація «Вінал-Агро» фігурувала як один із можливих винуватців шкоди, що заподіяна приватним домогосподарствам у Львівській області: мешканці сіл, на території яких розташовані поля корпорації, скаржаться на захворюваність худоби через застосування хімікатів у місцях випасу. Також згадується про шкоду здоров’ю людей. Крім того, рух згадував про можливу причетність Кота до викупу з подальшим продажем «інвесторам» з Кіпру земель сільськогосподарського призначення, які доти були незаконно захоплені, а також до реалізації схем з відчуження землі іноземним компаніям.

Утім, всі ці скандали, мало впливають на вагу Андрія Кота у місцевому політикумі. У травн-червні цього року він усерйоз націлився на посаду голови Львівської облдержадміністрації і навіть зробив кілька голосних заяв з цього приводу. У підсумку Порошенко вибрав іншу кандидатуру, але від цього амбіцій у молодого політика не поменшало. Тим більше, що тепер він є членом політичної команди Президента.

Роман Козак - 47 років, голова Стрийської районної ради. Висунутий  ВО “Батьківщина”.

.Козак є довгожителем на місцевому політичному олімпі. Він незмінно очолює районну раду з 2006 року. Був обраний від «Батьківщини», в партійних лавах якої перебуває і досі.

Перед тим, як очолити раду, випускник Академії ветеринарної медицини Козак впродовж восьми років керував українсько-канадським спільним підприємством ТзОВ «Галичина», що займалося вирощуванням свиней.

Попри довгорічну роботу на відповідальній посаді, Козак зумів не «засвітися» у якихось скандальних історіях. Чи не єдиним винятком є відкрите проти нього кримінальне провадження за перевищення службових повноважень у часи Євромайдану. Проти вина голови райради в цій історії відносна: він просто виконував ухвалу обласної ради про  створення райвиконкому і перебирання ним функцій районної адміністрації. Зркштою і місцева міліція, що відкрила провадження, теж просто виконувала вказівку вищого керівництва і особливого ентузіазму в цій історії не проявила.

Більш цікавим є те, що безпосереднім опікуном Козака є народний депутат України Віктор Швець, який є куратором округу від «Батьківщини». Зважаючи на чутки про тісні зв’язки Швеця з Андрієм Котом, роль голови Стрийської ради на цих виборах може виявитися відверто символічною.

 

Микола Кміть  - 48 років, голова наглядової ради ТОВ "Електростанція "Богородчанська-1", голова ЛОДА у 2008-2010 роках. Висунутий партією «Самопоміч».

.Керівник Львівщини часів пізнього Ющенка вміє влаштовувати сюрпризи. Поява найбагатшого мешканця Моршина серед претендентів на кандидатство у цьому окрузі виглядала цілком прогнозованою. Несподіванкою став вибір політичної сили, на яку вирішив опертися Кміть. Його стосунки з власником цієї партії, мером Львова Андрієм Садовим за часів губернаторства Кмітя були далекими від приязних. Що ж, часи міняються…

Свого часу поява Миколи Кмітя на посаді голови Львівської облдержадміністрації викликала неабиякий фурор. Його призначення ламало всі стереотипи. Кміть не належав до, так би мовити, політико-господарської еліти, представники якої, без огляду на партійну приналежність, змінювали один одного на львівському олімпі. Кміть був серйозною фігурою, але з іншої колоди. Чистий бізнесмен, без жодного партійного шлейфу, він викликав закономірні очікування на кардинально інші підходи до урядування.

Оптимізм, зрештою, виявився надмірним. Кміть став черговим підтвердженням давньої істини, що система здатна підлаштувати під себе будь-яку особистість. Вирізнити губернатора Кмітя серед інших обласних столоначальників навряд чи видається можливим.
 Бізнес-кар’єра Миколи Кмітя виглядає значно цікавішою. У 1993 році молодий інженер з Тернопільщини стає президентом і одним із засновників компанії «Інвестцентр», яка займалася оптовим продажем порцелянового посуду та керамічних виробів українського виробництва в Росії, а також постачала на вітчизняні підприємства хімічну сировину.
 У 1994 році Кміть разом зі своїм партнером Всеволодом Біласом звертають свою увагу на перспективний ринок мінеральних вод. Партнери опановують виробництво природної столової води «Моршинська». З 1995 року Кміть тає генеральним директором, а з 2003 р. головою правління ВАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар». Яким чином у бандитські 90-і молодим підприємцям вдається не лише закріпитися на цьому багатому ринку, але й стати провідним гравцем на ньому – історія, звичайно, окрема. Але у багатому на компромат українському інтернеті якихось скандальних історій про зародження «водного» бізнесу Кмітя знайти не вдалося.
 Після десятирічного «вільного плавння»  компанія Кмітя-Біласа вливається у потужний холдинг IDS Group, який володів в Україні торговими марками «Миргородська», «Моршинська», «Трускавецька». Власником холдингу був нині покійний грузинський бізнесмен Бадрі Патаркацишвілі - бізнес-партнера одіозного Бориса Березовського.
 Згода на об’єднання приносить Кмітеві свої дивіденди – він стає не лише міноритарним акціонером, але й президентом холдингу. Саме з цієї посади Кміть пішов у керівництво ЛОДА. Сам бізнесмен свій  вибір пояснив просто: мовляв у бізнесі досягнув усього, чого хотів, хочеться спробувати чогось нового.

Публіка пояснення прийняла, хоча Кміть, звісно, лукавив. Після відставки у 2010 році він без жодних комплексів повернувся у «нецікавий» бізнес як член ради директорів IDS Group. І уже в 2012 році знову з’явився на виду, коли Росія з допомогою львівських суддів спробувала заарештувати майно компанії. Тоді саме Кміть був головним коментатором скандалу з боку IDS Group.
 Скандал завершився продажем компанії російській Альфа-груп. Кміть вийшов з менеджменту компанії, однак зберіг свою частку в ній. За інформацією джерел, йому належить 5% активів IDS Group. А загалом статки Миколи Кмітя, за оцінками видання «Фокус», становлять понад 80 млн. доларів.

Ростислав Новоженець – 58 років, заступник голови Української Республіканської партії/. Висунутий Радикальною партією Ляшка

Ростислав Новоженець – особистість, безумовно, неординарна. Він заслужено вважається одним із найепатажніших політиків Львівщини. Гострі виступи без фільтрування висловів, нетрадиційні провокативні акції без огляду на персоналії, флеш-моби на межі фолу – все це створило йому сталий імідж такого собі блазня від політики.

З іншого боку, читаєш офіційну біографію цього чоловіка і диву даєшся. Золота шкільна медаль і вузівський диплом з відзнакою, захищений до того ж англійською мовою. Досвід управління великим заводом та районною адміністрацією. Вірність одній партії, що за нинішніми мірками можна вважати ледь не подвигом. Навіть сьогоднішній похід у Раду під прапорами партії Ляшка він пояснює не особистим, а партиійним рішенням.

Блазень він чи геній – не так уже й важливо. Із впевненістю можна сказати одне: участь Новоженця у виборах принесе чимало сюрпризів та веселощів. Слідкуйте за афішами.

У політиці Ростислав Новоженець з’явився у буремному для Галичини кінці 80-х. Тоді на галицькому політичному полі виникло багато нових облич. Хтось з них вибився у фігури всеукраїнського масштабу, хтось безслідно зник за кілька років. Наш герой вибрав стезю регіонального політика, яку топче чверть віку. Зате як феєрично.

У 1990-му Новоженець став членом Української республіканської партії,що створилася на базі Української Гельсінської Спілки. У лавах цієї партії Новоженець перебуває й досі. На посаді заступника голови, хоча певний час, у 2007-2008 роках, був і головою партії.

Ростислав Новоженець уже має депутатський досвід, щоправда регіонального масштабу: у 2006-2010 роках він був депутатом Львівської обласної ради, членом фракції БЮТ.

Цей політик схильний до крайнощів та максимальної епатажності. Інколи здається, що нинішній ультра радикальний імідж Олега Ляшка списаний з Новоженця. Ось лише декілька епізодів: він забороняє КПУ та Партію регіонів (ще у 2006 році); встановлює в Україні День окупанта; пікетує німецьке консульство, вимагаючи свободи для Івана Дем’янюка, та російський Сбербанк під гаслом «Москалі, віддайте наші гроші»; відраховує на стенді в центрі Львова дні, що залишились Януковичу до пенсії. Всього не перелічиш.

Мабуть, найвеселішим флешмобом у виконанні Новоженця було привітаня з днем народження керівника Львівської облдержадміністрації Петра Олійника.  Новоженець пригнав до входу в адміністрацію тачку, на якій пообіцяв «вивезти Олійника з нашої області».

Втім, ця акція мала свою передісторію. Стверджують, що самого Новоженця робітники очолюваного ним у 1997-1999 роках Львівського заводу телеграфної апаратури вивозили на сміттєвій тачці за межі підприємства – нібито як «дяку» за розвал заводу.

Діяльність Ростислава Новоженця на цій посаді оцінена дуже неоднозначно. Опоненти приписували йому і продаж за безцінь об’єктів інфраструктури підприємства, і потурання комерційним структурам, які розграбовували завод і багато чого іншого. Прихильники кивають на складні часи загального розвалу економіки і стверджують, що Новоженцю вдалося зберегти підприємство. Чиї аргументи переважають, оцінити важко. Але один факт офіційної біографії героя цілком вписується у концепцію його опонентів – після відходу від керівництва заводу Новоженець протягом трьох років очолював корпорацію «Транстелеком» - комерційну структуру, що розташувалась на території ЛЗТА.

У 2005 році, після перемоги Ющенка на президентських виборах, Ростислав Новоженець стає головою райадміністрації Яворівського району на Львівщини. Район він очолив не за особисті заслуги, швидше за партійною квотою.

Противників цього призначення не бракувало. Одним з них був народний депутат від округу Володимир Яворівський, який заявив, що претендент не є мешканцем району, не має необхідного досвіду і взагалі є малознаною для нього особистістю. Хоча, судячи з того, що нардеп обіцяв привезти нового голову в район на «помаранчевій тачці», щось він таки знав.

Не менш критично оцінив призначення Новоженця і довірена особа Ющенка у Яворівському районі, майбутній нардеп Василь Пазиняк. Тим не менше тодішній голова ЛОДА Петро Олійник наполіг на призначенні.

На новій посаді Новоженець звикло розвинув бурхливу діяльність. Нікому не відмовляв у зустрічі, всім обіцяв допомогти, завзято брався за розв`язання виниклих проблем – і все це на максимальних емоціях. Щоправда, скептики вважали, що насправді Новоженець лише багато говорить і обіцяє, а мало робить, але на оптимізм нового голови це вплинуло мало. З часом скептиків ставало все більше й більше, а голова області із патрона Новоженця став його головним опонентом. Урешті Олійник, заручившись підтримкою районної ради, робить подання на звільнення Новоженця. У червні 2006-го  Ющенко звільняє голову Яворівської РДА із вбивчим формулюванням «за неналежне виконання службових обов`язків».

Новоженець відповів не тільки гучними акціями (згадаймо легендарну тачку під стінами ЛОДА), але й судовим позовом. Справа тягнулася понад два роки, і прогнозовано завершилася поразкою екс-голови РДА.

Прощаючись з активом району, Новоженець обіцяв повернутися. Та так і не зробив цього. Навіть сьогодні він воліє боротися за депутатство не на Яворівщині, а в окрузі, з яким його нічого не пов’язує. Окремі аналітики схильні вважати, що Новоженець буде не стільки боротися за мандат, скільки «мочитиме» когось з конкурентів на замовлення іншого. Протягом наступного місяця ми матимемо можливість переконатися у правдоподібності цієї версії.

Олександр Ярощук – 45 років, директор ПП «Ярко-ІФ», сотник Майдану. Висунутий партією «Народний фронт».

Уродженець Івано-Франківська Олександр Ярощук був на Майдані з перших днів. Сотником був обраний в результаті загального голосування. Третя сотня Самооборони Майдану, якою він керував, була однією з найбільших, складалася в основному з хлопців із Західної України та киян. Сотня охороняла підступи до Майдану від Софійської та Михайлівської площ, і за твердженням колег Ярощука, робила це професійно та успішно.

Під час Революції Гідності з Олександром Ярощуком трапилася одна неймовірна історія, яку кореспонденту Львівському порталу повідав інший легендарний сотник Майдану Андрій Антонищак.

18 лютого, в один із найзапекліших днів сутичок, частина сотні під керівництвом Ярощука, висунулася до Маріїнського парку, де була оточена величезною кількістю озвірілих «тітушок». У той день в Маріїнці було убито кілька майданівців. Пораненого Ярощука разом з іншими бійцями Самооборони, як не дивно, вирвали з рук «тітушок» бійці ВВ і відпровадили до міліцейської лікарні. Лікували сотника під охороною «Беркуту», проте за кілька днів побратимам Ярощука вдалося викрасти його з лікарняної палати.

Станом на 29 вересня ЦВК також зареєструвала по цьому округу наступних кандидатів:

Андрій Гергерт – 36 років, тимчасово не працює. Висунутий партією «Правий сектор».

Юрій Миськів - 30 років, енергетик електротехнічної служби філії Стрийського УЕГГ ПАТ "Львівгаз". Самовисуванець.

Руслана Римарська - 32 роки, докторант кафедри менеджменту організацій Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Самовисуванець.

Олександр Сидоренко - 59 років, помічник-консультант народного депутата України. Висунутий Комуністичною партією України.

 

Петро ЗЕНИК, Львівський портал

Переглядів: 969 | Додав: Адмін | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
2  
З того,що канівець підтримує рекетира гергерта,стало щрозуміло,щотвони два чоботи пара.

1  
Читаю їх біографії і всі такі багаті та крилаті! Але чи є в них милосердя!? Кміть був губернатором, Кіт депутат обласної ради, Канівця ми обирали... А що маємо? Мій родич зараз ліг в тубдиспансер в Стрию.Це - жах!Яка там бідося! А вони мільйони тратять на реклами та білборди! Схаменіться! Допоможіть хворим!Там голодно і холодно!

Ім`я *:
Email *:
Код *: